РусскийEnglish

Головне меню

Члени товариства

Пошук

Новини

Cropping Hunger&Climate

Четвер, 30 липня 2009 17:33
Sometime in the next decade, farmers in poor communities could get a competitive advantage in plying their trade. A Davis, California-based biotech called Arcadia Biosciences is looking to arm crop producers everywhere from the United States, Europe, Africa, India, and China with commercial seeds that they’ve reinvented to flourish in otherwise inhospitable environments. Think salt tolerant plants that improve crop yields in drought-prone conditions.


Founded in 2002, Arcadia’s goal is to develop advanced new varieties of crops that will benefit not only human health but also the environment. In perhaps its biggest success to date, according to an Arcadia spokesperson, scientists at the company transferred a particular gene found in barley into other plants to make them twice as efficient at absorbing nitrogen. Using these genetically modified crops would allow farmers to grow twice as much food for the same financial investment—and without increasing the burden on the environment. “That’s a big deal to farmers,” says Eric Rey, Arcadia’s president and CEO. “That provides the economic incentive to do something that ends up resulting in a huge environmental benefit.”

What environmental benefit? Nitrogen fertilizer is the gasoline of the agriculture industry: The nitrous oxide that fertilized soil emits is a more potent greenhouse gas than carbon dioxide. Reducing by half the amount of nitrogen fertilizer required by the world’s six most common crops—wheat, rice, corn, oilseeds, barley, cotton—would be the equivalent to pulling every automobile in the United States, the United Kingdom, and Germany off the road. So, Arcadia Biosciences could reduce environmental damage—and keep people fed—by redesigning crops instead of cars. “Agriculture,” says Rey, “gets overlooked quite a bit as a place where changes can happen.”

Source of information

AFP новини

Понеділок, 27 липня 2009 16:08

Генетична модифікація може стати єдиним реальним шляхом вирощування достатньої кількості рису у майбутньому, по мірі того, як наступають засуха, зміни клімату і спадаючі врожаї посівів ‑ повідомили експерти у своїй новій доповіді.

Рис  головний продовольчий продукт для майже трьох мільярдів чоловік і головне, з чим стикаються його виробники,  як підняти врожайність цієї сільськогосподарської рослини, залежної від води, оскільки 70% всесвітніх областей, у яких його вирощують, стають все більш висушеними,‑ повідомив міжнародний науково-дослідницький інститут рису (IRRI) у своєму останньому щоквартальному журналі "Біотехнологія". Процес зміни генів організму рослин для впровадження нової продукції, стає все більш важливим інструментом на думку цього інституту, повідомив інститут IRRI у своїй публікації "Рис сьогодні". Цей інститут, заснований в університетському місті Лос Банос (Los Banos) на південь від Маніли, створив багато високопродуктивних сортів рису протягом так званої зеленої революції наприкінці 1960-х та на початку 1970-х років.

Колишній генеральний директор IRRI Найл Бреді (Nyle Brady) повідомив, що інститут має використовувати біотехнологію, щоб розвивати рисові лінії, які ефективно використовують живильні речовини рослини, витримують засуху та інші несприятливі умови і є стійкими до комах і хвороб, та скоротити, таким чином, потребу в пестицидах. Бреді сказав, що існують політичні причини, і деякі країни не хочуть, щоб біотехнологія використовувалася для цієї мети. Але країнам, що розвиваються, потрібні вдосконалені урожайні культури значно більше, ніж США. Гурдев Хаш (Gurdev Khush), професор університету в Каліфорнії та колишній співробітник IRRI, погоджується, що оточення для ухвалення генетично змінених урожайних культур не таке добре, як повинно бути. Інститут оцінює, що між 15 ‑ 20 млн. гектарів (близько 37-49 млн. акрів) окропленого рису буде вражено "деякою мірою водного дефіциту" до 2025 року. Області, що вирощують генетично змінені урожаї, збільшилися за рік на 9.4% і в 2008 році вони склали у 25 країнах більше 120 млн.га.

Першоджерело