Генетична модифікація може стати єдиним реальним шляхом вирощування достатньої кількості рису у майбутньому, по мірі того, як наступають засуха, зміни клімату і спадаючі врожаї посівів ‑ повідомили експерти у своїй новій доповіді.

Рис  головний продовольчий продукт для майже трьох мільярдів чоловік і головне, з чим стикаються його виробники,  як підняти врожайність цієї сільськогосподарської рослини, залежної від води, оскільки 70% всесвітніх областей, у яких його вирощують, стають все більш висушеними,‑ повідомив міжнародний науково-дослідницький інститут рису (IRRI) у своєму останньому щоквартальному журналі "Біотехнологія". Процес зміни генів організму рослин для впровадження нової продукції, стає все більш важливим інструментом на думку цього інституту, повідомив інститут IRRI у своїй публікації "Рис сьогодні". Цей інститут, заснований в університетському місті Лос Банос (Los Banos) на південь від Маніли, створив багато високопродуктивних сортів рису протягом так званої зеленої революції наприкінці 1960-х та на початку 1970-х років.

Колишній генеральний директор IRRI Найл Бреді (Nyle Brady) повідомив, що інститут має використовувати біотехнологію, щоб розвивати рисові лінії, які ефективно використовують живильні речовини рослини, витримують засуху та інші несприятливі умови і є стійкими до комах і хвороб, та скоротити, таким чином, потребу в пестицидах. Бреді сказав, що існують політичні причини, і деякі країни не хочуть, щоб біотехнологія використовувалася для цієї мети. Але країнам, що розвиваються, потрібні вдосконалені урожайні культури значно більше, ніж США. Гурдев Хаш (Gurdev Khush), професор університету в Каліфорнії та колишній співробітник IRRI, погоджується, що оточення для ухвалення генетично змінених урожайних культур не таке добре, як повинно бути. Інститут оцінює, що між 15 ‑ 20 млн. гектарів (близько 37-49 млн. акрів) окропленого рису буде вражено "деякою мірою водного дефіциту" до 2025 року. Області, що вирощують генетично змінені урожаї, збільшилися за рік на 9.4% і в 2008 році вони склали у 25 країнах більше 120 млн.га.

Першоджерело